Криворізька спеціалізована школа №118 - "НЕБЕСНА СОТНЯ"

Вірш про те, що відбулося.

Польова Мілана 2Д (6) клас ГКМК (20.02.2014 р.)

Багато подій у барвистім житті.

Одні, мов вода, непомітно проллються,

Та є і події, які в майбутті

Відлунням яскравим колись відіб’ються.

Вони не впадуть у безодню століть,

І будуть летіти на синім крилі.

їх люди згадають, немов мимохідь,

А потім згадає усе на Землі.

Події великі, славетні, потужні.

І люди відважні, що брали в них участь -

Події сумні, та хоч як не сутужно,

Усіх боягузів сміливості учать.

Одна з тих подій, прокотившись Майданом,

Ураз спалахнула яскравим вогнем.

Вогонь той з’їдає усе невблаганно,

Та ми його знищим! Навіщо ж ми ждем?

Вогонь – то війна, а сірник – то є люди,

Вони всі раніше народу служили.

Тепер жах і страх вони сіють усюди,

Із іскри малої війну запалили.

Що ж робите ви? Ви ж сини України!

Своїх ви вбивали без краплі жалю!

Ви думали, що рятувати країну,

І кров проливали на землю свою.

Ганьба вам! Ганьба! Вам, всім тим, що розлили

На вулицях міста кривавеє море.

Багато тут сліз ви, мов воду, пролили

Багато сімей прирекли ви на горе.

Жінки, матері й діти вами убитих

Зросили слізьми свої лиця невтішні.

Ще вчора вони могли тільки радіти

За родичів мужніх, що бились успішно.

…Стоїть, тихо плаче старенькая мати,

Надія бринить на обличчі сумному.

Та мати не знає, що марно чекати,

Що син її вже не вернеться додому.

Великі герої! Їх морок поглинув.

Живуть вони тільки у наших думках.

Хвилина мовчання за тих, хто загинув,

І вічна їм пам’ять у наших серцях.

Герої «Небесної сотні»,

що загибли за Україну

(від 23/02/2014)

Верните нам наше небо,

верните нам наш покой!

Зачем вы пришли, соседи?

Зачем вы пришли с войной?

Мы с вами детей крестили

и пили на брудершафт…

Зачем вы нас оцепили

колонной своих солдат?

Нам много досталось боли –

хороним своих сыновей.

Мы видели много горя,

мы стали еще сильней.

Зачем вы пришли, ребята?

За что собрались воевать?

Мы выстоим брат за брата,

нас тоже учили стрелять.

Мы выстоим – у нас Воля,

ее не возьмет автомат.

Мы вам не сдадимся без боя,

все церкви пусть бьют набат.

Мы видели смерть, ребята,

ей смело смотрели в глаза.

Не надо войны, не надо…

Потом не вернешь назад.

Никогда мы не будем братьями

Никогда мы не будем братьями

ни по родине, ни по матери.

Духа нет у вас быть свободными –

нам не стать с вами даже сводными.

Вы себя окрестили «старшими» –

нам бы младшими, да не вашими.

Вас так много, а, жаль, безликие.

Вы огромные, мы – великие.

А вы жмете… вы всё маетесь,

своей завистью вы подавитесь.

Воля – слово вам незнакомое,

вы все с детства в цепи закованы.

У вас дома «молчанье – золото»,

а у нас жгут коктейли Молотова,

да, у нас в сердце кровь горячая,

что ж вы нам за «родня» незрячая?

А у нас всех глаза бесстрашные,

без оружия мы опасные.

Повзрослели и стали смелыми

все у снайперов под прицелами.

Нас каты на колени ставили –

мы восстали и всё исправили.

И зря прячутся крысы, молятся –

они кровью своей умоются.

Вам шлют новые указания –

а у нас тут огни восстания.

У вас Царь, у нас – Демократия.

Никогда мы не будем братьями.

ПЕРЕГЛЯНУТИ ЩЕ 

Для випускників школи
НАША АДРЕСА
Україна, Дніпропетровська обл.,
м.Кривий Ріг, 50056,
м-н Сонячний, 1



(0564) 65-14-66,65-34-15 school_118@ukr.net
ЯК НАС ЗНАЙТИ