Тренінг "Ґендер - це цікаво!" - ҐЕНДЕРНА ОБСЕРВАТОРІЯ - ВИХОВНА РОБОТА - Каталог файлів - Криворізька спеціалізована школа №118
Головна » Файли » ВИХОВНА РОБОТА » ҐЕНДЕРНА ОБСЕРВАТОРІЯ

Тренінг "Ґендер - це цікаво!"
27.11.2015, 22:25

Мета заняття: формування поняття такої важливої соціальної категорії як "ґендер"; виховання засад ґендерної рівності та поваги до прав і свобод кожної статі.
Вступне слово ведучого. Ми всі дедалі частіше чуємо і використовуємо слово "ґендер". Часто думають, що це поняття, яке торкається виключно захисту прав жінок. Проте це не так. В нашій країні прийнято Закон про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Отже ґендер – це те, що стосується нас всіх, бо всі ми є людьми, і, як все живе в природі, поділяємося на дві статі. Чим же ґендер відрізняється від статі? Чому вважається, що поняття "ґендер" є ключовим у поступі будь-якої країни до демократії і щасливого, заможного життя? Саме над цим ми будемо роздумувати і саме це будемо аналізувати сьогодні.
 Отже, темою нашого заняття буде: "Ґендер – це цікаво !"
1.Вправа "Інтерв’ю"

Мета: познайомити присутніх, сформувати почуття довіри і згуртованості.
Виконання вправи

Запропонуйте групі розбитися на пари і протягом п’яти хвилин дізнатися одне про одного якомога більше. Потім по черзі потрібно представити свою пару (ім’я, уподобання, звички одне одного).
Подякуйте групі й підведіть маленький підсумок:
Дякую всім за цікаву роботу. Отож, ми дізналися більше одне про одного. Маю надію, що це допоможе нам краще зрозуміти та поважати одне одного, цінуючи власну і чужу неповторність.
2. Вправа "Дорога"

Мета: допомогти присутнім сформулювати свої сподівання від заняття; тобто усвідомити потреби та очікування групи.
Необхідні матеріали: стікери у вигляді великих дорожніх камінців.
Виконання вправи

На великому аркуші заздалегідь малюється дорога. Всі присутні отримують два маленькі липкі папірці (стікери) у вигляді великих дорожніх камінців. Запропонуйте групі на них записати відповідь на запитання: Що ви хочете дізнатися з теми сьогоднішнього заняття?
Презентуючи свої сподівання, присутні "викладають дорогу", щоб краще було йти до мети заняття.
Подякуйте групі і підведіть підсумок:
Ви можете отримати відповідь і більше дізнатися лише тоді, коли будете запитувати про те, що вас хвилює і про що ви хочете дізнатися.
3. Вправа "Ми з тобою схожі..."

Мета: допомогти всім присутнім виявити спільні риси, що єднають їх з іншими людьми.
Виконання вправи

Група сидить у колі. Станьте посеред кола і запросіть у коло когось із присутніх, базуючись на якійсь схожості з собою наприклад: "Наталю, вийди, будь ласка, до мене, бо ми з тобою схожі тим, що живемо обоє в Україні/ однакового зросту/ маємо веселу вдачу…". Ця особа виходить до вас у коло – і далі ще когось запрошує, називаючи своє бачення схожості. Гра продовжується доти, поки вся група не буде в колі.
Обговорення:
Для чого ми виконували цю вправу? Що вона вам дала?
Підсумок:
У всіх нас більше схожого, ніж відмінного. Пам’ятаймо: ми всі люди, всі мріємо бути щасливими, всі вчимося в школі, проживаємо в Україні, на цій планеті, в цій частині Всесвіту… У нас більше спільного, ніж відмінного, і всі ми залежимо одне від одного.
4. Правила.

5. Вправа "Що нас об’єднує і в чому ми індивідуальність"

Мета: зближення присутніх, збільшення толерантності та позитивізму в групі, введення в мету заняття.
Виконання вправи

Присутніх в колі об’єднайте в трійки. Кожна трійка отримує завдання: "Визначитися, що у вас спільного, а в чому кожна особа в трійці є неповторною і відрізняється від інших в своїй команді".
Презентація
Одна особа від команди презентує їхню "спільність", а потім кожна особа в трійці коротко розповідає про свою індивідуальність/відмінність від інших. Перша трійка зголошується добровільно, а наступних вже запрошуєте ви, йдучи по колу.
Подякуйте групі. Обговорення в цій вправі не проводиться. До її підсумків ви звернетеся в наступних вправах.
6. Вправа "Малюємо ромашку"

Мета вправи: формування навичок самопізнання.
Виконання вправи

Запропонуйте кожному і кожній у колі намалювати на листочку паперу велику ромашку, в серединці якої вони мають вписати своє ім’я. На пелюстках слід написати слова (по одному на кожній пелюстці), що показують найсуттєвіші їхні суспільні ролі, позиції чи назви соціальної, культурної або конфесійної групи, до якої кожна особа себе відносить (наприклад: учениця, українець, киянка, львів’янин, християнка, мусульманин, дівчина, хлопець тощо).
Допоможіть присутнім провести презентацію своїх визначень.
Обговорення:
Які визначення зустрічалися найчастіше за все?
Які визначення – ролі і позиції – виявилися поодинокими?
Чи говорять наші квіти про те, що нас об’єднує?
Підсумок у цій вправі проводити не потрібно, оскільки наступна вправа є її ігровим продовженням.
7. Гра-Рухавка "Хто я?"

Мета: допомогти присутнім усвідомити, що різниця між людьми як особистостями більша, ніж різниця між статями.
Виконання вправи

Запропонуйте присутнім стати в коло і виконати завдання:
Слід визначитися і вибрати з трьох позицій ту, яка чомусь найближча. Для цього спробуйте повністю ототожнити себе із запропонованим словом, а потім зобразити його:
Ви: вітер, гора чи сонце?
Ви: поїзд, авто чи кінь?
Ви: урок, перерва чи канікули?
Ви: табличка з написом "Вхід заборонено", "Відкрито для відвідування" чи "Будь-ласка, хвилину зачекайте"?
Ви: хлопець, дівчина чи взагалі людина?
Обговорення:
Як ви вважаєте, чи були спільні позиції у дівчат? А у хлопців?
Від чого залежали відповіді?
Що ви можете сказати про останню позицію?
Підсумок:
Різниця між людьми набагато суттєвіша, ніж різниця між статями.
8. Вправа "Абра-кадабра"

Мета вправи: визначення ґендерних поглядів присутніх.
Виконання вправи
Зверніться до групи:
Зараз ми проведемо дебати. Для цього об’єднаємося у дві команди: хлопців і дівчат.
Після поділу допоможіть командам стати одна навпроти іншої і надайте правила дебатів:
Напевно всі ви бачили сучасні фільми, в яких жінки ставали чоловіками і навпаки. Отож давайте пограємо. Я скажу чарівне слово "Абра-кадабра", і дівчата стануть хлопцями, а хлопці – дівчатами. Приготувались… АБРА-КАДАБРА! Обмін тіл, емоцій і розумів відбувся!
А зараз команда "дівчат" буде відзначати свої плюси, тобто: які є переваги у дівчат, чому гарно бути дівчиною. Відповідно, команда "хлопців" буде навзаєм доводити свої переваги: які є переваги у хлопців, чому гарно бути хлопцем.
Отож, починаймо.
Під час дебатів слідкуйте, щоб не було образ, недоречних жартів чи ґендерної дискримінації.
Коли дебати закінчаться, проведіть короткий сеанс зворотного "перевтілення":
А зараз, приготувалися… АБРА-КАДАБРА! Ви вже знову в своїх звичних тілах.
Обговорення:
Чи складно було бути хлопцями/ дівчатами?
Кому захотілося залишитися в перетвореному стані?
Які висловлювання своєї групи чи протилежної найбільше зачепили?
Чого вас навчила ця вправа? Що корисного ви для себе усвідомили?
Підсумок:
Підведіть короткий підсумок висловлюванням групи під час обговорення.
9. Вправа "Традиційні уявлення про чоловіка та жінку"

Мета: дати можливість групі за короткий термін осягнути нову інформацію та, спираючись на надані факти, зробити висновки.
Виконання вправи

Поділіть навпіл великий аркуш паперу. На одній половинці напишіть "жінка", на іншій – "чоловік". Коротко нагадайте групі правила мозкового штурму, а потім запропонуйте перелічити всі ті слова, які зазвичай характеризують жінок (наприклад: ніжна, тендітна, лагідна, вродлива...). До списку додайте слово "мати". Відповідно заповнюється друга половина. Зрозумілою, що там ви додасте (якщо цього не зробить група) слово "батько".
Після заповнення обох колонок візьміть і замініть "заголовки" – закресліть слово "жінка" і напишіть "чоловік"; відповідно замініть в іншій колонці слово "чоловік" на "жінка". Група має визначити, чи зміняться від цього характеристики. Підведіть групу до того, що всі характеристики, крім слів "мати" та "батько", залишаться незмінними.
Обговорення поки що не проводьте.
Підсумок:
Насправді, єдиною різницею між чоловіком та жінкою є те, що вони мають різну анатомію та різні функції у відтворенні потомства. Така різниця називається біологічною статтю. Проте, все ж, дівчата та хлопці, жінки та чоловіки відрізняються одне від одного? Так, звісно. От про цю різницю, яка називається "ґендер", ми і поговоримо в наступних вправах.
10. Гра "Вовк і заєць"

Мета: закріплення попередньої та введення нової інформації в ігровій формі.
Необхідне обладнання: дві плюшеві іграшки-тваринки або два приблизно однакових за розміром предмета.
Всі присутні сидять у колі. Один із предметів зображує зайця, інший – вовка. Ці предмети потрібно швидко передавати одне одному: спочатку зайця, потім вовка. І той, й інший предмети повинні пройти через всі руки, нікого не оминувши. Зверніть увагу, що вовк має наздогнати зайця. Якщо йому це вдасться, то запропонуйте гру продовжити. Але тепер заєць має переслідувати вовка.
Обговорення:
Ми всі розуміємо біологічну статеву різницю між людьми. Але існує ще й така різниця, як ґендер. На відміну від біологічної, ця статева різниця існує тільки в головах людей. Так, якщо ми вважаємо, що тільки вовк має бігати за зайцем, то нас здивує, коли заєць побіжить за вовком. Проте, якщо ми будемо "вірити", що зайці також переслідують вовків, то така поведінка зайця буде здаватися нам єдино правильною.
11. Вправа "Що таке ґендер"

Мета: ідентифікація поняття "ґендер" та його відмінність від поняття "стать".
Виконання вправи

Спочатку проведіть коротку дискусію щодо справедливості тверджень:
Домашнє господарство – справа жінки, а не чоловіка.
Кар’єра заважає жінці бути хорошою жінкою та матір’ю.
Чоловік мусить бути главою сім’ї та контролювати сімейне життя.
Інформаційне повідомлення.
Дайте визначення поняття "ґендер" .
Гендер (gender – англійською мовою перекладається як рід і стосується категорії мови) означає сукупність соціальних та культурних норм, які суспільство наказує виконувати людям залежно від їхньої біологічної статі.
Досить точно поняття ґендер сформульовано в канадській Хартії прав і свобод, де ґендер є окресленим набором характеристик у культурному аспекті, що визначають соціальну поведінку жінок і чоловіків та стосунки між ними. Таким чином, ґендер стосується не просто жінок та чоловіків, а й відносин між ними та шляхів їх соціальної побудови. Концепція ґендеру враховує чоловіків і жінок подібно до концепції класу, раси та національності, без неї неможливе правильне розуміння тих процесів, які відбуваються в суспільстві.
Отже, ґендер як поняття визначає соціальну та культурну іпостась людини. Тобто чоловіки і жінки є культурним продуктом своїх суспільств, тому відчуття приналежності кожної людини до чоловічого чи жіночого ґендеру як одиниці соціуму виховується все життя, протягом якого вони засвоюють ті поведінкові нормативи, які будуть їх характеризувати як чоловіка або жінку.
Обговорення:
Обговоріть із групою визначення "ґендер", як і наскільки правильно група його зрозуміла. Окресліть "ґендерні ролі" чоловіків і жінок, як вони з’являються. Дайте відповіді на всі запитання присутніх і з’ясуйте, за змогою, всі "темні плями". Для цього використайте матеріали з інформаційної частини цього заняття.
Зверніться до групи:
Чим відрізняється поняття "ґендер" від поняття "стать"?
Зворотний зв'язок:
Попрохайте групу навести свої приклади розуміння понять ґендеру й статі.
12. Вправа "Вчора, сьогодні, завтра"

Мета: підвести групу до розуміння ґендерних ролей чоловіків і жінок.
Допоможіть групі сформувати три команди. Роздайте командам по аркушу ватману та по два маркери різного кольору.
Протягом 30 хв. кожна команда має виконати два завдання: розділити аркуш навпіл і на одній половині одним кольором написати відповіді на перше завдання, а на другій половині – на друге завдання.
Завдання командам:
Опишіть, як ви уявляєте жінку, яка її роль, її пріоритети в житті: робота, освіта, друзі, дім (сім'я, діти, родичі), громадська діяльність, дозвілля.
Опишіть, як ви уявляєте чоловіка, яка його роль, його пріоритети в житті: робота, освіта, друзі, дім (сім'я, діти, родичі), громадська діяльність, дозвілля.
При цьому перша команда буде описувати жінку й чоловіка сто років тому, друга команда – сьогоднішніх, а третя – через сто років.
Одна особа від кожної команди презентує роботу своєї малої групи.
Обговорення:
Які ваші враження від виконаної роботи?
В якому суспільстві ви хотіли б жити з цих трьох? Чому?
Яку користь принесла вам ця вправа?
Підсумок:
Отже, ґендерні ролі чоловіків і жінок залежать не від того, що ви народилися дівчиною чи хлопцем, а від того, в який час і в якій країні ви народилися дівчиною чи хлопцем. Те, що здавалося дивним і неможливим сто років тому, стає звичним і правильним сьогодні. Ми не вибираємо, в який час народитися. Проте ми можемо вибрати свою поведінку, яка в будь-який час має базуватися на повазі до прав людини, до рівності людей, до захисту людей від ґендерної дискримінації та насильства.
13. Інформаційна частина

Ґендерна дискримінація жінок і чоловіків в Україні залишила на початку третього тисячоліття нашій країні низку проблем: демографічну кризу, зменшення тривалості життя (особливо чоловіків), торгівлю людьми, насильство в сім’ї та насильство в суспільстві взагалі, ґендерний дисбаланс в сільській місцевості за рахунок активного відпливу жінок з села (так званий "мовчазний жіночий бунт" внаслідок потрійного тягаря на плечах сільських жінок, тривалість робочого дня яких становить 16 годин) та інші. Всі ці проблеми тільки загострюються і потребують вже сьогодні невідкладного вирішення.
Ґендерна дискримінація значно уповільнює процес демократичних змін, порушує принцип рівноправності і поваги людської гідності, перешкоджає рівній участі жінок і чоловіків у державній, економічній, політичній та приватній сферах діяльності своєї країни, заважає зростанню добробуту країни, та повному розкриттю можливостей чоловіків і жінок на благо своєї країни та людства. Не реалізується право людини на вільний вибір: ким бути, як будувати своє життя, що в ньому вважати найголовнішим. Позитивні зміни у житті як жінок, так і чоловіків неможливі без досягнення ґендерної рівності в країні, коли відбудеться зміна уявлень суспільства про особливості, можливості й ролі чоловіків та жінок.
Ґендерна дискримінація чоловіків

Чомусь у суспільстві вважається, що деструктивні ґендерні ролі негативно впливають тільки на становище жінок. Але насправді сучасна патріархальна цивілізація насамперед жорстока до чоловіків. Розглянемо детальніше негативний вплив чоловічої традиційної ґендерної ролі на життя чоловіка.
Для України характерною є депопуляція населення, масштаби якої постійно зростають. Українські вчені прогнозують, що у 2026 році населення України зменшиться до 42 мільйонів осіб. Спостерігається значне зниження народжуваності, погіршення стану здоров’я населення, найвища смертність серед країн Центральної і Східної Європи і найнижчий середній показник тривалості життя.
Звичайно, погіршення стану здоров'я населення України і, як наслідок, підвищення смертності має складний комплекс причин: недоліки державної системи охорони здоров’я, сучасна криза галузі охорони здоров’я, зниження життєвого рівня населення, погіршення екологічних умов тощо. Але ж при цьому тривалість життя чоловіків майже на 12 (!) років менша за тривалість життя жінок, що несприятливо впливає на суспільство. Такий великий розрив у продовженні життя між жінками та чоловіками, коли в Україні чоловіки помирають значно раніше від жінок, визнається фахівцями саме наслідком традиційної чоловічої ґендерної ролі. Визначені ґендерні стереотипи, цінності й способи спілкування створюють кризову ситуацію зі смертністю чоловіків, призводять до збільшення їх захворюваності, травм та самогубств.
Хоча жінки страждають в основному від агресії чоловіків, та кількість чоловіків, які потерпають від насильства з боку тих же чоловіків, значно вища. Там де жінка традиційно втече чи уникатиме небезпечної ситуації, традиційна чоловіча ґендерна роль, що стимулює агресію та жорстокість, провокуватиме чоловіка на бійку та інше насильство. Тюрми в основному заповнені чоловіками, 118 колоній із 131 в Україні є чоловічими, 13 – жіночими.
Традиційне чоловіче виховання спричиняє загрозу для життя та здоров’я чоловіків, збільшує рівень каліцтва. Каліцтво чоловіків провокується традиційним виховання хлопчиків, яке не тільки не зупиняє агресивність ("Дай здачі, ти ж мужчина!"), а й не навчає розумній зваженості та стриманості. Тому саме хлопчики та юнаки підриваються на знайдених випадково мінах, травмуються під час небезпечних ігор, попадають у ризиковані ситуації, загалом тяжіють до чогось "якомога більш екстремального".
Кількість дорослого чоловічого населення суттєво зменшується внаслідок нещасних випадків, отруєнь, травм, а також зловживання алкоголем та курінням. Дані свідчать, що чоловічий алкоголізм та наркоманія поширюються катастрофічно.
Традиційне виховання підтримує у чоловіків більш зневажливе ставлення до свого здоров’я: чоловіки значно рідше звертаються до лікарів, запускають хвороби, у них, як правило, знижене самоусвідомлення вартості здоров’я. Зростають певні види захворюваності саме серед хлопчиків та молодих чоловіків, внаслідок чого з 10 юнаків лише один визнається придатним до служби в армії.
Оскільки чоловіки вважають професію та роботу пріоритетними у своєму житті, вони не навчені вважати родину такою ж цінністю, не призвичаєні звертатися й отримувати емоційну підтримку та допомогу від близьких, тому в разі життєвих негараздів стають сприйнятливіші до різних стресів, гірше адаптуються до раптових змін і мають вищий ризик смерті від самогубств. Тому суїцид понад 90% є чоловічим, стресові ситуації складніше переносяться саме чоловіками.
Жорстка ґендерна роль заставляє чоловіка жити в постійній гонитві за успіхом та грошима, позбавляючи його радощів сімейного життя. Неправильне ґендерне виховання робить чоловіків відстороненими від виховного процесу своїх дітей. Хоча діти, і хлопчики, і дівчатка, потребують батьківського виховання. Понад ста різних наукових досліджень, проведених останнім часом у США та Західній Європі, свідчать про одне й те ж: постать батька є важлива й незамінна в родині. Щоб виховувати дитину, потрібні дорослі обох статей, інакше їй складно буде спілкуватися в житті зі своєю чи з протилежною статтю.
При розлученні суд зазвичай присуджує дитину матері. Проте й чоловіки саме через своє специфічне ґендерне виховання найчастіше, розлучаючись, розривають зв’язки з дитиною. Через недоліки ґендерного виховання, яке не виховувало з хлопчиків батька, чоловіки надзвичайно легко звільняються від почуття батьківства і, за даними соціологічних досліджень, більше половини з них трохи не на другий день після розлучення забувають про своїх дітей.
Та навіть якщо батько й мати мирно співіснують під одним дахом, через ґендерні патріархальні суспільні традиції батько найчастіше виявляється осторонь, коли йдеться про виховання дітей. За споконвічними канонами, в родині існує домостроївський "розподіл праці": чоловік приносить гроші, жінка забезпечує побут. І хоча сучасні українські жінки працюють нарівні з чоловіками, але всі побутові клопоти й догляд за дітьми залишаються на матері, а батько самоусувається від цього.
З іншого боку, чоловіки, які стали батьками, у більшості далекі від дитини, бо не вміють поводитися з маленькими дітьми, не можуть правильно реагувати на дитину та її вчинки. Все виникає через типове ґендерне виховання хлопчиків, коли їм не прищеплювали навичок поводження з маленькими дітьми. Як наслідок – значна частина татусів, побоюючись виявити своє невміння, вважають, що краще зіпхнути дитину на матір. Таку їхню поведінку часто підтримують і родина, і оточення.
Часто такі татусі свій внесок у виховання дітей роблять виключно грошима, бо переконані, що основне призначення чоловіка – забезпечити матеріальне становище родини. Такий тато, навіть живучи в благополучному сімейному колі, не спілкується з дитиною, а сплачує на дитину своєрідні "аліменти". Замість радості спілкування з власними дітьми такий батько віддає перевагу "грошовому еквівалентові", бо йому просто немає про що з цими дітьми розмовляти. Все це ґендерна пастка сучасного чоловіка, яка обмежує його в радощах сімейного життя, заважає довірливому спілкуванню з власними дітьми.
Інший ґендерний психологічний зашморг, який накинуто на чоловіка, – це установка, що "справжній мужчина мусить бути серйозним, солідним і незворушним". Через цю штучну "незворушність" перед чоловіками постає безліч проблем: вони соромляться обіймати своїх дітей; не знають як і не вміють їх підбадьорити; не знають як правильно і своєчасно похвалити дитину за успішно виконане нею завдання тощо. Така стандартна чоловіча ґендерна роль обмежує чоловіків і в спілкуванні з іншими людьми, примушуючи їх у процесі свого становлення робити собі так зване "емоційне харакірі", через що чоловіки втрачають радощі теплого, щирого людського спілкування, вміння толерантно і делікатно налагоджувати свої стосунки з оточуючими.
Отже, ґендерне виховання хлопчиків та ґендерні застарілі соціальні ролі заважають чоловікові бути справжнім батьком, отримувати любов і повагу від своєї дитини та всієї родини. На сьогодні образ патріархального батька, грізного, караючого, вже в минулому. На часі – толерантний, мудрий, розважливий чоловік, який є справді чудовим татом своїм дітям.
Держава також найбільш виражено дискримінує чоловіків на рівні сім’ї. Батька часто не згадують в українських законах, що стосуються сім’ї, догляду за дитиною та батьківства. Татусі-одинаки не можуть успішно проявити себе в догляді за дитиною, бо не отримують в повному обсязі пільг, якими користуються матері. Як свідчать сучасні дослідження, сім’ї, в яких доглядальником є лише татусь, мають безліч психологічних, педагогічних, матеріальних проблем. Та поки що ні держава, ні суспільство не приділяють належної уваги таким сім’ям.
У нашій державі чомусь йдеться лише про охорону материнства, хоча для зачаття дитини потрібні двоє. Тому й не дивно, що вже до 40% чоловічого населення за станом фізіології не стануть ніколи батьками, оскільки не здатні до дітородної функції. Катастрофічне зменшення здатності чоловіків до запліднення призводить до того, що значна частина молодих сімей на сьогодні в нашій країні не можуть мати дитину.
Окрім дискримінації в родині, чоловіча дискримінація існує й в інших сферах життя. Як відомо, існує чіткий поділ на "чоловічі" та "жіночі" професії. На сьогодні чоловікам в Україні легше знайти роботу, особливо малокваліфіковану. Але, за світовими даними, 80% робочих місць, що з'являться у XXI столітті, будуть саме "жіночими". Тому політику, традиційно орієнтовану на розширення можливостей з працевлаштування для жінок, необхідно доповнювати діями, спрямованими на підвищення участі чоловіків у "жіночих" професіях: сфері обслуговування, сфері піклування (догляд за дітьми, літніми людьми та особами, які перебувають на утриманні) тощо.
Отже, в третьому тисячолітті життя вимагає нової моделі ролі чоловіків, перегляду існуючих ґендерних норм та цінностей. Досягнути цього можна тільки позитивними ґендерними змінами в Україні, зокрема й на законодавчому рівні, правильним розумінням основ ґендерної дискримінації чоловіків та шляхів її усунення.
Ґендерна дискримінація жінок

Сучасне становище жінок в українському суспільстві характеризується нерівністю. Конституційно закріплене право громадянки України на рівність із чоловіками в усіх проявах стало залежним від біологічної статі, від того, що вона жінка. Ця нерівність існує в усіх сферах життя.
Економічна нерівність жінок підтримується системою ґендерної нерівності на ринку праці. Насамперед це стосується сфери професійної зайнятості, можливостей самореалізуватися різними шляхами, серед яких чільне місце посідає кар'єрне просування сходинками бюрократичного, професійного чи фінансового успіху. По службових щаблях просувають переважно чоловіків. Хоча рівень зайнятості чоловіків і жінок майже однаковий, але перевага надається чоловікам. Чоловік вважається стабільнішим працівником, ніж жінка, яка вважається "невигідною" для організації: адже вона більше часу приділяє сім'ї, бере декретну відпустку тощо.
Відповідно до Конституції України та прийнятих нашою державою ряду міжнародних документів жінки мають рівні з чоловіками права на працю та рівну винагороду за неї. Проте рівень середньої заробітної плати жінок в Україні значно нижчий, ніж чоловіків. Незважаючи на високу професійну та освітню підготовку, жінки обіймають посади менш престижні, менш оплачувані, тому й отримують заробітну плату значно меншу, ніж чоловіки.
Хоча жінки складають більше половини випускників середніх загальноосвітніх шкіл та студентів вищих навчальних закладів, але їх вже менше половини серед тих, хто вчиться в аспірантурі. І вже значно менше жінок має можливості отримати вищі наукові звання.
Статистика показує переважання жінок серед осіб з вищою та середньою спеціальною освітою. Проте частка жінок із вищою освітою, що займають керівні посади всіх рівнів, значно нижча від чоловіків. Ідеться про те, що дуже часто, навіть за наявності однакової кваліфікації та за умови, що жінка має більше досвіду та ініціатив, на роботу наймають чоловіка. За даними статистики 2008 року жінки складають 75% всіх державних службовців України, але першу (найвищу) категорію серед керівників державних служб мають тільки 8.3% жінок.
Натомість жінки мають більше проблем, ніж чоловіки, – як у разі звільнення, так і при працевлаштуванні.
Наявна в суспільстві дискримінація за ознакою статі виявляється у невизнанні виробничої праці жінок у домашньому господарстві як соціально значущої. З урахуванням домашніх обов’язків жінки в середньому зайняті різними видами робіт майже на 25% часу більше ніж чоловіки. Вибудовується цікавий ланцюжок соціальних ролей і прав жінок в українському суспільстві. Так, для соціальної самореалізації жінка повинна мати дітей, а також паралельно робити внесок до сімейного доходу, тобто працювати поза домом, та ще й виконувати майже всю домашню роботу. При цьому суспільство вважає, що робота жінки не повинна перетворитися на кар'єру. А як же тоді заробити нормальні гроші?
Такі погляди призвели до того, що в сучасній Україні жінки практично відсутні у вищих ешелонах виконавчої та законодавчої влади. Свідченням глибокої ґендерної нерівності в країні є відсутність рівноваги між жінками і чоловіками у політичній сфері. Статистика чітко показує недостатнє представництво жінок у Верховній Раді, на керівних посадах в органах виконавчої влади та управління. Оскільки жінки в нашому суспільстві мають інші потреби ніж чоловіки, виходить, що жінки України, їхні проблеми, цінності та стандарти залишаються незабезпеченими, нереалізованими. Статистика доводить, що політична влада в Україні є практично одностатевою, тому виходить, що більшість населення (пригадаймо, що жінки складають 54% населення!) нашої країни у сферах державного та громадсько-політичного життя не мають виразників своїх поглядів та побажань!
Все це не дає змоги жінкам реально впливати на процес прийняття рішень і брати активну участь у їх реалізації, знижує статус жінок у суспільстві. Традиційні ґендерні ролі й ґендерне очікування від жінки суттєво обмежують доступ жінок до ключових соціальних ресурсів, ізолюють жінок від активної участі в суспільному житті. Вклад жінок і чоловіків у розвиток громад/ регіону/ країни однаково важливий. Але жіночий вклад часто недооцінюється, їхні потреби не враховуються при плануванні. Згадані вище статистичні дані чітко показують, що в українському суспільстві існує ґендерна нерівність, коли жінки зазвичай мають нижчий соціальний ранг, менше влади, прибутку, у них нижчий рівень добробуту. Хоча саме на жінку суспільство поклало відповідальність за виховання дітей. В Україні все більше дітей росте в неповних (переважно – з однією мамою) сім’ях, тому зменшення доходу жінок суттєво відображається на дітях, на добробуті сім’ї.
Дискримінацію жінок можна чітко визначити і без статистичного матеріалу. Варто лише порівняти щоденні навантаження чоловіків і жінок, враховуючи при цьому, скільки годин працювала жінка, а скільки чоловік (незалежно від того, вдома це було чи на роботі), а також скільки грошей вони за це отримали і чи отримали взагалі (за хатню роботу та догляд дітей).
Підводячи підсумки, можемо сказати, що в Україні, як і в цілому світі, існує дискримінація і чоловіків, і жінок. Рівність жінок і чоловіків має стати реальністю в новій демократичній Україні, яка планує ввійти до європейської спільноти. Необхідно визначати фактори, які перешкоджають жінкам досягти рівності в суспільстві, а також вживати заходи, спрямовані на протидію та унеможливлення ґендерної дискримінації.
14. Вправа "Що я беру з собою…"

Мета: підбиття підсумків заняття та зворотній зв'язок із групою.
Виконання вправи

Групі пропонується повернутися до записаних "Очікувань" у вигляді "камінців" на "дорозі" й підбити підсумки того, що отримали на занятті, чого навчилися. Для цього всі присутні беруть маленькі липкі папірці (стікери) з намальованим автомобілем, на якому потрібно коротко написати те, що вони отримали під час знання, що вони зрозуміли, які важливі знання візьмуть із собою в подорож на ім’я "життя". Потім кожна особа в колі зачитує написане та приліплює свій "автомобіль" на "дорогу".
Джерело: Острів знань
Автор: Совенко Лариса Володимирівна, методист центру, Комунальний позашкільний навчальний заклад "Центр дитячої творчості "Дивосвіт", м.Кривий Ріг

Категорія: ҐЕНДЕРНА ОБСЕРВАТОРІЯ | Додав: lani
Переглядів: 238 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar
Для випускників школи
НАША АДРЕСА
Україна, Дніпропетровська обл.,
м.Кривий Ріг, 50056,
м-н Сонячний, 1



(0564) 65-14-66,65-34-15 school_118@ukr.net
ЯК НАС ЗНАЙТИ